"Шизик" (мініатюра)

Мартін довго дивився у вікно. За вікном тропічний ліс. Він такий гарний і зелений ... Вже рік він не був на вулиці , і всі друзі про нього забули . Мама каже , що він хворий , а він твердить що хвора вона , адже розучилася відчувати світ навколо себе. Сьогодні річниця смерті батька. Саме після цих подій Марті не випускають з дому. У свої 13 він багато побачив , адже життя в Діррехелде не цукор . Тут і банди свої, і правила виживання ... зауважте , далеко не життя , а "виживання" . Батько був наркодилером , і життя було так само мінливим , як погода . "Знову головні болі , конвульсії ..... ломота , ... це реакція на введені ліки , але я вже звик ... Цікаво все завжди так яскраво як на малюнках у фільмі ? .. Так добре . Укольчик був болючий, але тепер морфій поступово знову закутує в пелену блідих відблисків і фантазій ... " - Марті , як спалося ? - коли хлопчина прокинувся від уколу , мама подобріла , знаючи що сьогодні він вже не буде нести марення і бится головою об стіну. Вона була одягнена в халат і фартух , під очима синці і глибоко запалі щоки , до жаху бліде обличчя , але Марті вважав її найкрасивішою . - О- т -л- і - ч- н -о , - насилу , але за звичкою видавив Марті. - Давай повечеряємо ... сьогодні вже 12 років, як помер твій тато ... і .... ну не будемо про сумне .... я приготувала пиріг , як ти любиш - з джемом , - мама засяяла в усмішці ... Марті слухняно поїв , і кивнувши в подяку пішов "ковтати" нові сторінки улюблених коміксів. Піднімаючись по сходах його увагу привернула мамина кімната , двері були замкнені і хтось сичав .Він злякався , що це черговий монстр і його зараз уб'ють , таке завжди його до божевілля страшить . Він рвонув до своєї кімнати , заліз під покривало , включив музику в навушниках на максимум , і більше не чув нічого ... " ААААААА ... ААА ! О, жах! Навіщо ? ! Ти ж ..." - це єдине звукове відчуття, що наснилося Мартіну сьогодні. На ранок він як зазвичай заглянув до мами в кімнату , мама сиділа біля стіни не природно розпростерта . На підлозі лежав ніж .."Напевно в кетчупі ! ! Мама знову готувала і забула помити посуд , ну чому він тут ? Заснула й забула , вона так втомилася що просто не виклала його з кишені ... " - Мам , з добрим ранком ... мам! МАМА! - Він доторкнувся до неї , вона була холодна . Злетівши з другого поверху по сходах він рвонув до телефону й викликав копів та швидку. По прибуттю поліції і з'ясування обставин смерті жінки встановили , що вона наркоманка , незаконно тримала дитину під замком ... ну а Марті її вбив , хоч і відбитків не знайшли , але визнали за правильне так охарактеризувати її смерть. Минуло 10 років ..... - Я тут давно і невиправдано, а ти моя нова жертва ! - Марті встромив заточку в чергового співкамерника , прямо в сонну артерію , рука була набита і він не промахнувся . Думається він і справді шизик . Але ні, він здоровий , відносно. . . йому стесло дах , але совісті він і клепки НЕ втратив , просто став жорстоким , його так виховала в'язниця. Співкамерник гвалтував маленьких дівчаток , за що і відповів , це хлопцеві спеціально повідомив директор тюрьми. Він часто бував у директора в гостях і пив смачну каву . А повідомляв він це хлопцю і підселяв покидьків до яких не діставав закон у належному покаранні . Всі в тюрмі боялися Марті , а охоронці берегли його як діамант , адже він робив "хороші речі" , та й Шизику це було за смаком. Сьогодні Марті повідомили , що пришол відвідувач! ! Жодного разу його ніхто не відвідував , ... прийшов нотаріус і повідомив що він від його батька. - АЛЕ ЦЕ НЕ МОЖЛИВО ! Він мертвий ... - Марті так набундючився , що мало не сказився до межі , коли йому кололи морфій в дитинстві.На що нотаріус вручив йому конверт і відкланявся ... Марті розірвав його обгортку ... почав читати : " Дорогий сину ! Я живий , я тебе витягну . Я весь цей час ховався в Мексиці , тепер я наркобарон , і в мене купа грошей , я тебе витягну . Шкода мама не дожила , її помилково вбили мої люди ... " - Він що ненормальний таке мені писати ?! - майнуло в його голові. Марті хотів було кинути лист , але продовжив : " ... а хотів я вбити тебе , хахахах .... нерозумно звучить , але це правда , я тоді був тиждень під кайфом і не розрізняв що роблю , цілий тиждень під наркотою!! Я визнаю свою провину та прошу пробачення. Люблю тебе , синку .... я зав'язав і тепер хочу наступника в бізнесі ... а ти єдина дитина ... через наркоти я не маю дітей " - Марті викинув і зім'яв лист ... Одного разу до нього в камеру запрягли наркобарона , Марті було насрати кого мочити , але поговорити він любив з жертвами ... - Як звати? - Щеня , що за тон ? ! Ти знаеш хто я? ! ! - А ти знаеш хто я? - Не обурившись Марті дістав заточку ...Барон запанікував , коли Марті вже приставив до його горла ніж . - Хочеш жити ? Тебе ніхто не чіпатиме поки ти будеш під моєю опікою , а при виході звідси я про дещо попрохаю .... - Я згоден ... - Вони потиснули руки . "А барон наклав у штани....хахах...." - промайнуло в голові Шизика. Пройшов ще рік .... Барона випускали , за цей час він здружився з Марті і разом вони стали Паханами в'язниці. - Пам'ятаю ти просив про прохання при зустрічі , а старий? - Так , ще не забув .... убий нарко барона Коллорда Віго , - Марті посерйознішав, як колись при першій їх зустрічі. - Клянуся він здохне і я підтверджу це доказами , брат ! Мої хлопці знайдуть його і розкрають на шмаття, за те що він зробив з тобою , я пам'ятаю твою розповідь тоді при зустрічі. - Спасибі , Пабло ! - Вони міцно обнялися. І після попращались . І знову наодинці сам з собою та своїми думками . Через місяць прийшов лист. Листи охорона не перевіряла , адже це їх Шизику прислали. Марті дістав спочатку з конверта 20 зубів і половину пальца.А після почав читати : "Привіт Брателла ! Усередині подарочок бачив ? Я виконав прохання і скоро тебя витягну .... разом будемо богачами. Я при захопленні цього козла втратив брата , але помер він не даремно ... я того гада пустив на тортури , а потім в м'ясорубку , він мертвий . До зустрічі. " Марті заплакав .... довго плакав , від радості чи горя , ніхто так і не дізнався і більше нікого він не вбивав ....Марті Віго вбив себе у своїй камері тієї ж ночі ... директор в'язниці особисто був присутній на похоронах. " Дивний малий , жорстокий , але добрий ..... Ходяче протиріччя . Він дійсно псих , шкода таких мало. Вони б зробили життя веселіше і чистіше від моральних виродків і вбивць. Спасибі Марті ..." Він кинув землю в могилу і пішов . Лив дощ , яму закопували ... а пальми навколо в'язниці все так само красиві, як і за вікном в самотньому будинку в жахливому , чорному містечку Діррехелде ... ( 14.о9.2о13г . )