Я слухав музику!..

Я слухав музику, що линула з небес – Це голос твій із присмаком лаванди. Не в змозі жити в світі без чудес, Я став заручником загубленої мантри. Я слухав музику, що разом із дощем, Сакральну таємницю розкривала: Оплутане отруєним плющем, Все те, чого душа моя бажала Я слухав музику, що фарбами веселки Зникала раптом і з’являлась знов, Відгукувалась нотками страждання, На кожну із усіх твоїх промов. Я слухав музику, що падала як сніг І він, либонь, в житті моїм останній. Проміння сонця прийде навесні Й під ним розквітнуть марні сподівання.