Poem

Я прийду до тебе, кроками дикої кішки, Так тихо і м'яко ступлю на старенький паркет, Пройду повз кімнату, малу і облізлу, В ній сирістю пахне, на підлозі лежить акварель, А в столі, у середній шухляді, Листи, у який ти коханням всю біль і образу запік, Ламаючи руки, шкіру дряпав, І ехо: "прости, я не зміг" Я сяду на ліжко,послухати тишу кімнатну, Ще мить і повітря стане тісне, живе тут любов в середині цієї шухляди, ховаючи спогади у закритому серці, де повно квіткового чаю та м'яти.