Я-живописець

Набридло вже мені писати вірші про кохання, Сказала твердо,візьмусь я краще за навчання. Беру палітру, фарби,пензлі і планшет, Натхнення в голову і свіжого морозива брикет. Пишу записку мамі і сестрі: -*Пішла творити,чекайте на *шедеврики* нові* І ось сиджу малюю.Аж дух перехопило. Сонечко яскраве і все навколо так красиво. Як тут підходить вчитель.Патріот країни І цілий світ мій на папері рушиться в руїни, Тут тіні дай,там охри,фарби забагато. Роби розмито аля- пріма і можеш вже здавати, Здалеку *нічо* так,навіть десь і гарно. Не нервуй так,заспокойся,не трать сили марно. Іди в Аспект,купи торшон і починай спочатку, Вони відкриті,не барись бо вже 10-та ранку. Пішла,купила змалювала... Такої гарної роботи я ще ніколи не здавала! Учитель радий,я тим більше, Бо він вже думав,буде гірше.. І ось такий хаос щодня-це норма нашого життя Студентів-живописців!