Skip to content

WritingPoem

Тиша

Більш за все зараз мрію про тишу, Щоб змогти розібратись у со́бі. Я тоді все потрібне залишу, А решту - розвію, як попіл. Так хочеться часом набити Рюкзак подорожній думками, Туди йти, де сонце налите У синім вечірнім бокалі. Я б сіла на вінцях з блокнотом Й інтерв'ю брала в п'яної музи. А тоді гучний рев під капотом Співав би нам ритми у блюзі. І вітер губився б в волоссі, Вплітався б квітка́ми споко́ю. Мені б на секунду здалося, Що до тиші - подати рукою. Та до тиші - як пішки до неба, Хоч не всі будуть згідні зі мною. Якщо хтось втікає від себе - Це зветься лише самотою. Тиша в космосі. Тиша у водах. В повітрі. У небі. На суші. Та щось важливіше дає нам природа - Це тиша в гучних наших душах.
2013 р.

Comments