*** / Навколо лиш дорога. Оточена по-краях чагарниками, вгорі - небом, всередині - штрихпунктиром власного егоїзму, ну і хіба, що мегабайтами спогадів, які ти придумав сам для себ…
Works
Exposition- Коли дзвенить дзвінок і приходять повідомлення, вітаючи твої тридцять, а на лобі прорізається перша зморшка й друзі давно мають сім'ї, а дехто вже не має, коли слухаєш як крапає з…
UK
Yaro_Mantyka 4 1 - Недільні дзвони мовчали, ти лежав у своєму ліжку, в цей момент думав про асфальт - тверду субстанцію, з якої як ти вважав складається твій мозок. Без пошкоджень він абсолютно цілі…
- коли ночі закінчуються / коли шляхи наші пройдено / коли вино тече ріками / чи це можливо нам кимось пороблено / ****************************** / тоді розбиваються їхні вікна / то…
- В нього почались трилінгвальні дні. Складно водночас робити декілька перекладів, та йому були потрібні гроші, а нічого більше він не вмів. Англійська-польська, польська-російська,…
Poem
Yaro_Mantyka 7 1 - Дорогою проїхав диліжанс. Копита коней відбивають звуки нового гімну [а мені дзвенить похоронний марш], котиться луною містом, сполохуючи приспане пташшя. / Диліжанс рушає порожнь…
Poem
Yaro_Mantyka 6 3 - Батьки їй дали святе ім´я: боже ім´я для Божої дитини – Серафима. Вони довго не могли мати дітей - більше десятка років спроб та суцільні невдачі…. Й тільки коли впали у відчай, Г…
- Пролітали хмари. Над полем налитої соком хлібів пшениці. Вони кидали сої безформенні тіні вниз, не повертаючи зору до того, що відбувалося навкруги, не звертаючи уваги на собі под…
Poem
Yaro_Mantyka 6 1 - Сьогодні до берега причалив човен. Ще перед сходом сонця, майже вночі, але хтось в місті вже не спав, а комусь поки й не лягалося. Його побачили городяни. Старим та майже цілком п…
Poem
Yaro_Mantyka 6 1 - Мені завжди важко заснути під торохтіння потяга. Воно відганяє думки й відволікає. Снам зась! От ще одні безсонні ночі, які звалюють на плече випадкових подорожніх. / Крізь ледь п…
Poem
Yaro_Mantyka 4 1 - Невідомо чим закінчиться та історія... Може, квітами? Дивний кінець... А чи коханням?! Ще дивніший. У ній грає Ніцше й більше нема місця ні на що, а він не розуміє її задуманості.…
Poem
Yaro_Mantyka 4 1 - Вона цілувала мене і поцілунки лягали ті солодко та дивно, незрозуміло, неначе сама Венера розсипала пелюстки лотоса на мої губи або ж то спокушена мною версталка. Може, це читає…
Poem
Yaro_Mantyka 7 3 - Чистий аркуш. Здається, все спочатку. Нові цілі, друзі і мета. Нема колишніх сліз, спогадів, обіймів. Нехай тільки в снах, але щось було. А ось сльози були справжні. / Чистий арку…
- Сегодня такая тихая и темная ночь, во мраке сложно сориентироваться в собственной квартире. / И лишь шаги кота разбивают мрачную тишину и ускользают вдаль в полумраке комнат. / Из…
- Буває вечір інколи завмирає, час перестає сипатись у своєму годиннику, а сузір'я розчиняються у небі залишаючи по собі лиш якийсь нечіткий схожий на ненароком розмазаний крем, слі…
- Розділ 1. Баланс / «Все, що має початок, має кінець. Світ Оновлений, створений магією, чарами живе і від чарів помирає. Коли закінчується черговий Цикл цивілізації, невідомі сили…
- ...Двоє шановних перехожих з розумними обличчями розмовляли про вічне: / - Ви знаєте як важко іноді бути інтелігентним голубом з вельмишановними круками. - сказав один, при цьому…
- Сонячне світло засліплює мої очі – я примружуюсь. Віє прохолодою. Ще кілька годин спека не даватиме про себе знати. / Восьма ранку… Усі інші діти мабуть іще сплять. Мої ноги звиса…
- Похитители сердец. / Жертвы. / Колесница на большой скорости скрылась за углом старого дома, рассекая тишину. / Людей на улицах уже почти не было: некоторые уже спали, некоторые у…
- Похитители сердец. / Первые слезы. / - Мое почтение, повелитель… - Меня опять передергивает от его слов. / - Твое второе имя – сарказм? – говорю я, вздыхая. / - Да нет… - Я внимат…
- Похитители сердец. / Крылья. / Моей давней мечтой было ощущение свободы, ощущение того, как ветер, в своем изящном порыве, ласкает мне лицо, а солнечные лучи приятно ослепляют, не…
- Похитители сердец. / Впервые и навеки. / Действительно, никто не знает, с чего всё началось, и чем всё закончится. Никто не знает, почему так случилось. Никто не знает, из-за кого…
- Запах мокрої іржи подавляв усе. Він злітав червоним листям угору, де в пітьмі сегменти ланцюгів танули немовби шматки туману під ранковим світлом. Та тільки не внизу. Палаюче море…
- Ще зранку її місто переливалося сонячними барвами, а вже пообіді небо почали полонити темно-сірі низькі хмари. Замжичив дрібний і надокучливий дощ. Ліка зітхнула і відклала вбік к…
