В самотності днів моїх останніх В тонкості наших проблем Слова любові як завжди мінімальні А вчинки сповнені вічних тем... Прози чи ночі які вже минули Написані долі у небесних книжках Я не засуджую тих, хто в не волі Адже мені невідомий цей шлях... В кількості незлічених фраз В невідомих чергах за щастям Все це проходить повз нас Але можливо колись стане краще Моє серце тверде, мов асфальт І кульмінація вже неминуча Кохав, це здавалось, а жаль А насправді це лише сон сліпучий.... 18:26 13.11.2012