Захлюпали сиві дощі

Захлюпали сиві дощі по дорогам, Заметами вкрились холодні серця. Я марила. Тихо молилась до Бога, І плутала часто, де сон, а де я. Заметами сірими, жовтими, чорними На струпах сердець осідала печаль. Очі згасали й безнадією повнились, Хрумтіло землею на зубах "Прощавай".