Поет

Я не пишу уже віршів, Не пам’ятаю рим. Для мене п’ять коротких днів, Мов п’ять холодних зим. Все – незакінчені слова. Усе – уривки фраз… І за туманом голова, У небі місяць згас. Перед очима – все життя. Все, через що болить. Нема у вчора вороття Або у завтра мить. Я в’язень нинішнього дня, Обов’язку, турбот. У мене думка не своя. Я не з людей – з істот. Хтось радість, мрії, волю вкрав, Моїм життям живе, Щоб я ніколи не назвав Людиною себе.