Пам*яті Кузьми Скрябіна.

Здоров. То я. То дійсно я. Мене звати Людина. Я скрізь. Але тепер я рідко, дуже рідко, рідше серед люду-бруду. Але я існую, чесно. Я там, я тут. Буваю я всюди, мене просто лишень потрібно помітити. Хоча далеко не всім це вдається. А зараз вже кінець фільму Сюжет повториться ще не раз Вийшов з хати - став одразу вільним. Давай людей на сито - побачим хто дійсно з нас. Штора не поправлена Холодильник не до кінця закрили Кажуть, що моя душа отравлена Так вони ще свою не до кінця помили Телевізор загас мов свічка Небо хмарам задарма віддалось Я людина - буду жити вічно А смерть за пивом десь зібралась. Стеля, кухня і павук. НІби я в раю, тут на землі Лише мою душу рятує правдивий звук Коли щастя ногами ходить по спині. Дивись чувак, на небі немає сонця. Ну і нахєр його. Нашо нам сонце, Коли є ми самі? Ми самі собі небо і сонце. Давай Саня, бери два пива, кидай мобільник в зарядку і гайда на стави. Я тобі розкажу, що хвилі спокійної води краще за ці срані клуби і весь той двіжняк. Малий, ковтни ще хмільного і закури собі і ти буш ніби в раю. Хоч на мінутку але ця мінутка буде тобі краще за рік твого життя. Зрозумій, якщо ти сидиш, сидять і твої мрії. Вони не мають власного шоссе аби мчати, курва, до здійснення. А от коли ти встанеш, пішлеш кібєні мать свою лінь, сипку своєї гордості та принципів - ти тоді поймеш, як ото воно, бути тупо щасливим. Без обов'язків. Ти тоді малий перестанеш рахувати свої дебільні дні. Я не тримаю зла, зовсім ні на кого Хіба що тільки трошки на себе За те, що я не помічаю часто неба І кавалок нового серця - то мені так треба. Може скоро сніг? Або просто я відкрив морозильник Я піднявся зі своїх нудних ніг. Йду на якусь роботу - то душі власна потреба. Я нажимаю на всі кнопки, чувак. Може на дурачка собі щось вгадаю Бруд душі промию через друшляк Потім обійму маму - вона всьо на світі знає. Дороги вкриті різними ногами Свій слід я залишу тоже нині "Людина" - то в терміні віками. В країні війна і брехня - і я стою між ними. Ой, ну що тобі ще сказати, малий? Ти людина. Ти ж тоже був малий, нє? Бавився хованки-войнушки. Обдерті коліна, бадав з вєліка, виносив пацанам воду. І тоді був твій останній вихід. Ми старе покоління, ми собі знаємо. Дай цигару, в тайком від мами. Най вона не тріпає собі нерви за сина, най думає, що я чемний. Най думає, що приведу невістку, яка буде мити посуду і смачно готувати, а в той момент, я буду її цьомати та ласкати. Най мама радіє, а як собі трохи заплаче, то лише від щастя та радостів, якій їй буду приносити її син - тоїсть я. Дякую мала. Шо? Всьо? Не грузе? Ану Сань, дайми ручку і ту касєту, щас перемотаємо на початок. Давай бігом рухай колонки аби "Владімєрській Централ" лабав на всю вулицю. Знаєш, що нам нині потрібно? А от тобі скажу. Нам нині тре багато пива, музики і людяності.... Не добрі люди гребуть всьо під себе І під собою копають в пеклі яму Політика - там людей майже не треба Політики, не сціть, для вас чорти - то рідна мама. Дай олівець, собі трохи намалюю Намалюю собі щось, ніби добро Ангела! Шо не знав? Вони ж існують. Вони подихом забирають наше зло. Кидай в баню свій телефон Бери листок і пиши мені листа Про то як зажував касєту твій патіфон І як бісеня з янголом зустрілися Осінь - то є я ніби трохи. Я депресивний але до біса в добрі активний Най вітер закумарить всі мої блохи. Переступлю через свій егоїзм - і стану я вільним. І шо таке щастя? Не знають мільйони - а ми його творим. Я і ти. Ясно? Якщо не ясно, бери до рук Біблію. А як ти не тої нації, бери до рук тоді другу розумну книгу. Розумну!!!! Знаєте, шо пацани та чувіхі, я повернусь. А знаєте чо? Бо мій власний концерт не закінчився ше. Я ше не всьо сказав. Я ше не до кінця вас не навчив жити. В мене ше є мій мікрофон, тому мій голос ви будете чути. Про афішу з моїми виступами питай в Бога, він вам всьо скаже. То є мій товариш і ви всі мої колєгі. Дякую люди, що ви в мене є. Пацани-дівки - я вас всіх люблю...! Не переживайте, якщо мене не видно, я люди - за хмарами. Там вгорі. Але Я поруч....І буду поруч завжди... І ще: https://vk.com/misha1715_bergino1715?w=wall20905387_18235%2Fall #СкрябінЖивий #Скрябін #АндрійКузьменко #АндрійКузьменкоЖивий #Львів #АндрійВікторовичКузьменко