ВРОСТАЛИ...

Вростали один в одного: вустами, долонями, обіймами… Весна – у їхній спальні ставила виставу і тісно пульсувала у єствах. Повітря сцени було їм замало… На волю виривалися серця. Жага кохати полумʹям палала… Одежа розривалась по рубцях. Їх тінями горіли голі стіни. Багріла навіть місяця повня. Кохання крил палаючі пірʹїни їх віднесли у вир нового дня.