акварелева блакить*

Щебече травень. Морем зелені хвилює і заховається десь по сільських садках. Шукай-шукай! А я поки малюю ранкове сонце в горизо́нтових руках. Ще три хвилини - і я небом буду бігти, наздоганяй, бо ще коли така гульба? Коли цим запахом пропахли мої клітки - любов-магнолія між нами розцвіла. По венах наскрізно літають дикі бджоли, а очі раптом застигають тільки мить... А далі я собі нааївно-просторова іду... зраділа... акварелева блакить...