Життя

Засмучена, змарніла йде людина, тягар на серці, запирає дух. А весело як стане - в поле лине, в життєвий вир влітає, як той пух. Чорнезний день, немилі думці дії, туман і в погляді лиш сивина. І знову іскра радості, мурашки йдуть по спині, веселе сонце душу зігріва. Отак в житті: усе пливе, минає і лине чорна й біла полоса, і зебра ця не знає, а ми знаєм чи буде чорною чи білою вона. Коли всміхнешся, чорне все зникає і чистим, світлим повниться земля. Коли ж сумує хтось, а ми це знаєм, сказати треба втішливі слова. Бо разом ми повинні посміхатись і сонце бачити в похмурий день. І всім і кожному завжди бажати: Всміхайтесь по 100 000 раз на день!" Життя воно й життя, тому що разом в щасливий шлях нас доля посила. Між добрим і добром ми вибираєм і вибору в нас іншого нема.