Vers

Мій милий, мій коханий Львів, Дозволь тобі признатися в коханні, Якби я міг, то зараз б полетів, У твою суть, назажди, без прощання. Я би з тобою говорив про все, Про чорну каву і старі трамваї, Про те, як повз життя тече, Як ми ростем, старішаєм, вмираєм. А ти живеш, збираєш всі знання, Якими ми поділимось з тобою, Ідеш скрізь час у вічність, навмання, І несеш за собою нашу долю. І ми в тобі у вуличках і стінах, Як пам'ять, подих, як фантом, Ми разом, ми з тобою спільні, І б'ємо разом в історичний гонг. Мій милий, мій коханий Львів, Дозволь таки признатися в коханні, Як би я міг, я б справді прилетів, В твій дім, назавжди, без прощання. © Ігор Кордис. 14.04.2014