Poesia

Ми стали якимись жорстокими, Все крові нам, крові і зла, Добром поділитись не хочемо, Все б постріли, біль і війна. Ми стали якимись нещасними, Все бачимо зло у чужих, Не завждИ помагаємо матері, Голос предків у серці затих. Ми вже не ті, ми не віримо Ні в бога, ні в себе, ні в світ... І не рідко буває спокійно Чуєм, як звуть:"Поможіть" Ми стали якимись порожніми, А можна змінити усе це, Все чисте не зруйнує корозія, А добро не розіб'є серце. © Ігор Кордис. 07.05.2014