LetteraturaPoesiaNella rivista n. 5
Він
Йому все гірше,
Він лежить в окопі.
І тільки небо, холод і зима.
Ще не минуло навіть сотні років,
Ще не забули, що таке війна.
Для нас з тобою новий зміст у слові:
Розлука, сльози, біль, безвихідь, вир.
Хай інші сухо згадують в розмові
Інакший зміст, також, у слові «мир».
Я не надякуюсь за те, що втік від смерті,
За кожен постріл, що не втрапив в ціль.
Хай би втопилось все у часу круговерті,
Хай би не сталось, навіть, десь за море миль.
А він лежить, скляні порожні очі.
І тільки небо, холод і зима.
Без нього їй проклЯті будуть ночі,
Ти мій живий, а їй його нема.
















