Vai al contenuto

LetteraturaPoesiaNella rivista n. 5

Він

Йому все гірше, Він лежить в окопі. І тільки небо, холод і зима. Ще не минуло навіть сотні років, Ще не забули, що таке війна. Для нас з тобою новий зміст у слові: Розлука, сльози, біль, безвихідь, вир. Хай інші сухо згадують в розмові Інакший зміст, також, у слові «мир». Я не надякуюсь за те, що втік від смерті, За кожен постріл, що не втрапив в ціль. Хай би втопилось все у часу круговерті, Хай би не сталось, навіть, десь за море миль. А він лежить, скляні порожні очі. І тільки небо, холод і зима. Без нього їй проклЯті будуть ночі, Ти мій живий, а їй його нема.

Commenti