Poesia

Будь ласка, давай заведемо собаку, Нам треба, щоб хтось нас навчив любити. Допоки ти з ним гулятимеш зранку, Я буду складати посуд побитий. Давай, перекинувши все в квартирі, Промокши до нитки із милом і сміхом, Ми будем робити спроби нехитрі Спіймати й помити лахмате лихо. Якщо серед ночі, прокинувшись з сну, Мене не знайдеш біля себе у ліжку, То значить я місце позичила псу І сплю на підлозі, підкуливши ніжки. Ти звісно що зранку насвариш мене, В собаки ж є власне законне місце, Але поки ця тиха ніч не мине, Ти спатимеш поруч на килимі міцно. Будь ласка, прошу тебе тільки за пса, Бо в нашому домі закралася тиша.. Залишитись вдень тут боїться душа, То що ж говорити, коли в ніч не спиться?