Poesia

Крига тріщить, під ногами сміливця. Шлях небезпечний він має пройти. Він святий, і водночас, убивця! Має убивши, він їжу знайти! Озеро мерзле, це шлях до спасіння. Через нього в ліси, дичину полювати. Щоб дожити до ранку, весни, і проміння. Треба лізти по кризі, і жертву шукати! Піднімається хутко, в’язка завірюха, Вже не видно нічого, і дихати важко. Давить легені, холодна задуха. Мисливець, здається, потрапив у пастку. Це пастка, з якої не вийти, ні як! Хуртовина, мисливця, під кригу жене! Це смерть подає, своїй жертві вже знак, Що вона стороною, в цей раз, не пройде.