Ілюзія

Одного разу, будучи факіром, Я чаклувала з душами у людях. Міняла їх місцями, руйнувала І кратери розпилювала в грудях. Спочатку всі захоплено вставали, І зал аплодував в нестримних криках, Бо в рухах тих магічно-досконалих Не бачили, що душі гинуть стиха. І номер мій завершився невдало, Коли прийшов вже час розкрити карти, Помітила, чогось в мені не стало