Портрет грипу

Росте так швидко, ніби гриб, Така зараза, зветься – грип. Лежати – й то немає втіхи, Немов би трактор переїхав. У мареві не знаєш – тут, Чи вже прийшов тобі капут? Сусіди думають, собака Завівсь у мене – гавка й гавка! Як бараболя, синій ніс. А ліків різних – цілий віз. Ідеш – немов кудись до страти, І ноги зроблені із вати. А з дзеркала на мене – страх! - Дививсь якийсь кудлатий птах – Волосся дико – навсібіч, Червоні очі… Страшна річ! А спека! (Київ чи Канари?) Якісь тиняються примари, Аж стало трохи навіть лячно. І хто придумав цю болячку? В людей, дивіться, Новий рік, А хтось… із градусником зліг. Ну не хвороба, а кіно! (О, як набридло все воно). Апчхи, апчхи, сніги, зима. На Новий рік – такі дива.