Vai al contenuto

LetteraturaPoesia

Ми стрілки часу…

Пір"їнним дотиком торкаюсь твОго тіла, Пронизлим шепотом віршую я інтим, Як заклинання. ТвОя шкіра ніжно-біла, Мов осінь, вкрилася відтінком золотим При світлі місяця старого й мерехтінні Аромолампи... У повітрі аромат Із феромонами твоЇми у сплетінні. Ми стрілки часу в позах, ліжко - циферблат.

Commenti