Vai al contenuto

LetteraturaPoesia

гра тіней

Як ніч пролилась кавою на плечі, Так я прийшла до тебе мій амур. Сьогодні я спасу тебе від порожнечі, Розливши по губах твоїх глазур Я в темноті, на дотик наші силуети Тінями по стіні в одне зімкну, І ми розіб'ємось до ранку мов комети. Сузір'ями по темному вікну. Я диханням торкнусь твоєї тіні, Легенько, щоб не бачив ти. Ці зустрічі тіней - безцінні У глухоті пустої темноти І терпкий аромат міцної кави, Цим сутінкам додасть ще відчуттів. І ми ще встигнемо до ранньої заграви Зіграти п'єсу наших почуттів. Як тільки ранок поглядом несмілим Загляне у вікно - то я піду, Я пізнім вечором осиротілим До тебе мій амуре прибреду. 13/07/2013

Commenti