Poesia

На небо вверх, а знизу тишина, Коли біжить пісок по моїх венах. Гарячка,сон чи справді я жива? Думки дрімають високо на кленах. Півмарево, півтемрява, півсон, Мереживо півболісно стискає. Пускає днів печальний моветон І вище в небо тихо проводжає. Наступний день зустріне лиш вікно, Я буду це здалека споглядати. Задивиться оправами воно На ранок, що готується світати.