Вживається задля увиразнення художнього мовлення. Особливого значення епіфора набуває у поєднанні з анафорою (див. симплока):
— У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. — У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. — У тебе задовгі вуха, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. — У тебе задовгий язик, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. — У тебе завелика голова, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. (…) (Надія Кир'ян).
У поетичному творі епіфора часто зливається з римою, зокрема в ліриці народів Сходу
Zaktualizowano 7 lutego 2015 · Wszystkie: Terminy sztuki
