Вона Це лише типова історія і нічого більше, де просте людське серце палає у пекельному вогні та намагається вирватись з кайданів минулого, того клятого минулого... Дні протілають зі шкидкістю холодного вітру, а ночі ідуть довго немов століття та мучить один і той самий сон, де з'являється вона- моя любов. Дівчина яку серце кохає до нестями, а мозок її ніяк не хоче сприймати та очі не хочуть бачити. І нехай мені зарахують всі семінари на відмінно та здам добре ту кляту сесію, отримаю велику стипендію - це все буде лише кілька днів штучного щастя, яке згодом зникне. А на заміну йому прийде чорна хмара і з'явиться стіна спогадів, тих щасливих спогадів. І серце знову почне нити, та ніби казати " Вернись до неї, подзвони". І це буде найбезглуздіший вчинок. Сама вона не знає, як я мучусь. Можливо це і на краще. Краще я сам ніж ми удвох. І людям теж не подаю вигляду, що на серці глибокий болючий виріз, з яким щасливій душі так важко живеться. Просто це мій власний світ, моя біда, моя любов. Ти змінила мене і тільки від тебе залежить тепер моє життя. Дивно, але ми навіть не разом. Ось що тоді зветься любов'ю. І ця любов до тебе перейшла на новий рівень. Вона стала вічною. І я плював на думку інших людей, які кажуть , що перше кохання завжди не щасливе. В цьому немає сенсу, кожен будує своє щастя власноруч. І нехай вона буде любити іншого, для мене головне щоб вона почувалася щасливо. Адже така як вона, лише одна. І нехай буде проклятий той день, де я сказав не ті слова. Сам знайшов, сам втратив. А вона вічно прощати мене не може... Просто будь щасливою та здоровою - це для мене головне. Живи і радій кожному дню. А я почну жити та ні в що уже не вірити. Втративши тебе, я втратив віру, надію та любов... Просто ти була моїм життя...