Це мали бути кілька слів про себе до журналу. Як сказав Тарас Прохасько "Бо так є"

Нанизую на нитку позитив: усмішку сонця, донечок обійми, клубочок щастя син мій покотив за обрій, обсипаний мріями. Я дістаю одну за іншою, ловлю, купаюся в іскринках післясмаку. Назавжди я у серці залишу за все це Богові подяку. Ми будемо разом пекти тістечка, де вісім рук знайдуть собі любов. Напевно, ці тістечка - це сердечка, і ми спечемо і зберемо їх разом. Разом - це слово, це безмежна сила, де вісім рук, а де вісімдесять мільйонів. Одна сім"я і стільки рук - можливо! Ми військо, ми любов, ми батальйони.