Хай сонце на весняному світанку

Хай не болять у них кроваві рани, Дай Бог, додому кожному прийти, Щоби онуки знали ветерана, А не обличчя сірої плити. Хай мати не вмивається сльозами, Бо найстрашніше в будь-якій війні, Це сльози їх, кожнісінької мами, Що вже не дочекаються синів. Хай сонце на весняному світанку Розвіє ніч і зникне вдалеч тьма, Затихне постріл і поїдуть танки, Й промовить хтось: війни уже нема.