Згірчили

Відцвіла любов - і розлетілась світом. Притрусило сивим попелом вуста. Не втамує болю і південний вітер, може з часом зникне безвісти зола... Двоєдино ми згірчили юні душі. Нажилися вдосталь. Мрії відбули... У саду тепер навіщо гупать грушам, адже зав'язі немає від весни...