LiteraturaWiersz
Український Ґарик. Довго.
Давно моє буття недуги точать —
Уже тоненька ниточка тремтить.
Потрібно лікуватись, та не хочу,
Бо доведеться дуже довго жить.
LiteraturaWiersz
Так! Не буде турбот — то не буде чого тут робити.
А цей вірш, немов би про мого покійного дідуся, якого так і не примусили лікуватися. Але таких як він міліони, які не розуміють - навіщо, для кого, і як жити у цьому зміненому світі, у якому усе менше і менше світла.
Не тільки в мене таке питання.
Zaloguj się, aby dodać komentarz.
