Przejdź do treści

LiteraturaWiersz

Стрілка ж не завжди йтиме по часовій

Доки земля по космічному просторі пливе А крапля дощу в просторі не оживе До тих пір Питанням не буде мір … Ще туман вкриває з ранку росу А в ньому мертві души Гукають , смерті й забуття косу А туманність людину в загадку заховавши … Стрілка годинника ще йде по часовій А кров стікає по поверхні земній Та доки це все пар не здув Бог людину не забув Ось тільки питання все турбує Що цей світ з середини руйнує ? Неважливо , творець часу Забрав нас з хаосу Стрілка не завжди ж йтиме по часовій …

Komentarze