***

Усі помирають: хтось рано, хтось пізно... Хтось спокою просить, а хтось каяття... На сонце дивитись крізь місячну призму Й в думках на кінець вибирати життя. Усі час від часу вмивають сльозами Хтось очі, обличчя, а хтось цілий світ Хтось жити не може без суму і драми. А хтось тягне радість твою як магніт... І так щоб назавжди - все бути не може Немає стабільності в цьому житті Допоки сама собі не допоможеш Не знайдеш ти істину, навіть, в вині...