наболіле

Я все ще чекаю на тебе! Ти можеш не вірити, але то є правда. Стою і мерзну. Вдивляюсь у перехожих. Де ти? Ти хоч знаєш, що я існую? Так, важко зігрітись, коли душа змерзла...Може знайдеш мене?! Я вже втомилася від вітру, що розвіває сльози... Ти не уявляєш як це? І не боляче...і без образ...ніяк. Хочеться тепла. І не тому що холодно, а тому, що тяжко і невідомо. Знаєш, я буду тебе чекати завжди. Тільки б тебе побачити. Один раз поглянути в очі і спитати: "чому?" Тепер я не хочу від тебе нічого, лиш би ти знайшов мене, обняв і сказав:"Донечко моя, як я скучив за тобою"...