Przejdź do treści

LiteraturaWierszW ekspozycji

***

Я хочу бачити як ти постарієш І постаріти з тобою. Роки йдуть вперед і нічого не вдієш Життя називається грою. Хочу щоранку будити тебе, Наче старенький будильник. Зорі тобі діставати з небес- Я твій таємничий прихильник. Скільки було прекрасних хвилин, Яких не забуду ніколи. Настане та мить-наш малесенький син Вперше крокує до школи. Настане та мить і густа сивина Вкриє наше волосся. А ми наче вперше зустрілись...Хто-зна?! Чи все, що омріяв- збулося?! 15.03.2013 року © Andriy Oleskiv

Komentarze