*

Чайки зривались з обривів півострова. Мовчки кричали у леті пропащому. Крила ослабли, неначе їх гострими зрубами зранили, й сили, мов пам’ять, утрачено. Чайки зривались додолу безсило й завзято Падали, ставши уже бездиханними брилами. От полетіти б і крикнути, та перетято те, що в людей називається їхніми крилами.