без назви №19

На просторах, десь там де невідомо ні для кого посилилась ти і вона. Ти була вродливою, закоханою в щось. Ти була красивою, була стрункою, дивною - ти моє диво. Ти та, яка наснилася, ти та яку поцілунком пригортаю ближче до серця. Ти єдина, з якою хочу провести життя. Ти та, яку потрібно кохати так, щоб була перерва лише на декілька слів. Ти мій ідеал. А вона, о це її довге волосся. Посмішка трохи нещаслива і фальшива але така красива. Напевно вона буде самотньою серед людей, вона залишиться одна у натовпі. Вона як янгол серед сірих янголів. Вона взяла мої минулі роки, влилась у серце мов ріка і висохла там під сонцем, яке створив егоїзм. Твої-мої обіцянки про те що не покину, мої-твої слова про любов - це те, що живить душу коли так хочеться бути самотнім лише з тобою, лише бути самотнім з нею самотньою...