Вона сиділа на краю

Вона сиділа на краю Зітхаючи вона сиділа І хмари рахувала тихо Що відбивались в дзеркалі води Вона чекала щось що не відоме Ні їй й нікому на землі Вона не відчувала втоми І сон її повіки оминав Провела тонкою рукою По плесу і пішли круги Яка ж то була насолода Мені всього лишень повз неї йти О, не печалься, діво! Я так хотів би підійти Але собі я не дозволю Тривожити твої думки