Przejdź do treści

LiteraturaWierszW ekspozycji

ЖІНКА-КАВА

Я розчинюся у тобі, мов цукор в каві, Підсолодивши тіла твого гіркоту. І аромат, і дотик вуст твоїх.., - ласкаві. До дна п"ю збудження я твого чорноту. Кожна піщинка моя вищого ґатунку Своє розчинення віднайде у тобі. З ковтанням кожним того пристрасного трунку Я жінку-каву відчуваю на собі.

Komentarze