Слідами дощу

Дрібненькі крапельки дощу зі стріх спадають, У ритм живий та запальний вони вступають, Гуркоче й лине водоспад в потоці стрімко, І звук по схилах кам’яних лунає дзвінко. Вдихнувши сосен аромат та свіжість хвої, Ромашки бачиш осяйні у літнім полі, І ще волошки де-не-де в своїй блакиті, Густими барвами ліси у зелень вкриті. Тебе спиняла ця краса на мить лишитись, А дощ як струнками дзвенів - хотілось вмитись, І споглядати ліс, поля, рясні простори, Присівши тихо в колосках чекати зорі.