Пробач мене за огріхи і біль…

Пробач мене за огріхи і біль, за всі «не знаю», «не хотілося б», «але»… Я ніким, ні в кому, ще так не горів, ніколи так не вимовляв… «Люблю тебе»… Пробач мене за дні в календарі, в яких бува не так, як нам би хотілось… Я ніким, ніколи, ще так не хворів, і не зустрічав світанки жовто-білі… Пробач мене за всі мої слова, за твої сльози щирі, і образи… За те, що обертом від тебе голова... сумую за тобою, а ми лиш день не разом…