СПОВІДЬ

Мій день сповідається вечору, Схиливши коліна калин. Зорею-сльозою пропечена Дорога з небес у полин. В обіймах гіркої раптовості Напливу несказаних слів Печальні поеми і повісті Складаю з незримих рядків. Летять фіолетовим присмерком Листи без конвертів і дат До рідної тихої пристані, Де тільки один адресат Вдивляється в обрій незвіданий, Шепоче, неначе вві сні… Єдиний, далекий і відданий, Він шле свою сповідь мені.