Сьогодні знову піде дощ...

Сьогодні знову піде дощ. Такий звичайний, сірий. Сьогодні вулиці заснуть, Сьогодні заблукають думки. Чому рахую так, тому що крізь стекло Я бачу біль блідого мого міста. Спинись, либонь залиш мене. Мого, твого вже так давно нема – Зруйновані всі стінки у будинку. І порцелянові віконця і крижані дахи. Залиш мене…. Піди. Стихає серце у грудях, Зникають ще неспівані пісні, І на розбитому, ще ледь живому дні, Становлять ворони лади свої. Що прилетіли із-за хмари, І звідкіля, ніхто не знає. Але ще серце тихо б’ється, Ми будемо чекати, Коли знайдуть і для чесноти місце…