Przejdź do treści

LiteraturaWierszW ekspozycji

Я - дощ

Змиває дощ Змиває все Цей літній дощ Манить мене Він краплями змиває сльози А гнів весь мій вбивають грози А я сиджу,сиджу один Дивлюсь кудись,десь в далечінь На що чекаю в світі цім Чого бажаю я перед усім?! Цього не знаю я на жаль Це знає дощ,і ця печаль Вони мене кудись несуть Ще зовсім трохи,ще чуть-чуть Цього життя буденного прожити І зовсім трохи ще тужити А що тоді? Я стану морем З гори упавши я прозорим Дощем,із хмар на небі тім Я буду ним,на зло усім Я пробігатиму світами І знов народжуватимусь з хмари Й топити буду кораблі Так як топились сльози у жалі Я буду більшим,всеживучим Я буду ним,дощем плакучим! (c) Андрій Петльований

Komentarze