Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Пошук
Знайти
Сортування:
по даті
по рейтингу
Театр.
Холоне сонце в небі наче лід
І посмішка безлика на вустах,
Спада немов пісок крізь
/Мене/
залишаючи лиш тінь…
/і на світах/
Далека доля
Втіка кудись вперед.
Не залишаючи ні грам, ні моля.
Все змішує – як той вертеп.
Flamus
Поезія
Леді
сніжинки падають на стелю.
зима прийшла в мої сади,
повісивши на мою шию,
петлю -
з торішньої краси,
із спогадів та хризантем.
під спів вітрів та завірюх
з останнім теплім днем,
немов вертеп,
зібрали Леді всіх звірюк,
2
Flamus
Поезія
8
oksi
Рукоділля
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map