Розбий ту кригу

Хоч трішки, мить і вже згоріти, Був в серці жар, а зараз крига, Вона безжально так настигла, Допоможи її розбити!!! Спали її дотла, я прошу! Розвій як попіл по дорозі, Мені потрібне твоє серце, А не купатися в тривозі. Нехай мости й горять за мною, А зараз б крапельку довіри, Щоб знов відкритися такою, Розбивши серце скам'яніле! Розбий, ти чуєш голос крику? Мені так хочеться кохати, Вгамуй в мені забуту й дику, Відкрий, - що вміє відчувати!