Вірш

Життя як потяг: день у день, Ми прокидаємось, живемо, Нам не злічити всіх ідей, Ми горизонтами ідемо. Життя як схил, як буревій, Ми, наче в просторі злітаєм, Нам треба вкласти стільки мрій, А ми на що, чому чекаєм? Життя як пазли, як букет, Ми думками його формуєм, Нам кожен день, як новий сет, Самі малюємо, шліфуєм. Життя як рідкісне панно, Ми пишемо його щоденно, Нам все на світі є дано, Живімо просто не даремно!