Осінь

Виблискують краплиночки дощу На жовтому й зеленому листочку Це барвами осінніх кольорів Вдяглась берізка в золоту сорочку. Ще сонце гріє лагідним теплом Та хмари все одно щодень густіші Бувають дощові похмурі дні, А рідше – сонячні, світліші… Я йду по стежці, листом вкритій До мене лине запах свіжих квітів, Вони востаннє викинули цвіт, Щоб залишити по собі яскравий слід. Летять, летять у небі журавлі Тікають від холодної тривоги Дивлюся їм у слід і хочеться мені Їм побажать щасливої дороги. Біжу стежиною і весело сміюсь, Усе таке навколо близьке й рідне. Я в щирі очі осені дивлюсь І пісня із грудей у небо лине. Мій спів про ліс багряний і рясний Про вітер, що гуляє в сухих травах, Про білий гриб, осінній запашний, І їжачка, що у серйозних справах. Так, я сміюсь і плачу водночас, Бо все мине так, як минуло літо. Та я цвіту, бо все кругом цвіте! Як хороше на білім світі жити!