Вірш

В тишині замовклих емоцій загубилися, згасли вогні. лиш крізь прошарки сірих туманів видно погляди сумно-німі. * Скільки зламано, скільки сказано! Ти нічого не вернеш, а я... просто дивлюся, просто згадую вечір той, де порвалась струна. * Ми ридаючи, не прощаємо, відкриваючи рани, рвем те болючеє, те поламане, що ми долею потім назвем.....