Березневий кішкопад

Весна! Душі – свободу мати! Отак узяв би і злетів! Кохання в серці не здолати, Співає гарно і без слів. Моя біленька киця Муся Побачила в вікно Мурка. І я сказати не беруся – Чи скромна Муся, чи яка? У Мусі серце затремтіло, Як контрабасова струна. Скажіть мені, хіба то діло – Весна! А Муся все одна. Та той Мурко співав так гарно! В кущах і вив, і верещав. Що не пройшов концерт безкарно – І серце Мусине пройняв. То ж березень права качає, І розпочався кішкопад. В кошачу пристрасть він вплітає Свої інтриги з ряду в ряд. Й злетіла Муся. Я із жахом Шукала кицю в небесах. Та кішкою була за фахом, Бо вже стояла на ногах. А кіт Мурко злякався й змився, Він ніби й ні до чого тут… Її ж я кинулась (добився!), Спасати із кохання пут. То ж люди добрі, не баріться, Чіпляйте сітку на вікно. Щоб не літала ваша киця. Бо то вам зовсім не кіно.