Перейти до вмісту

ЛітератураВірш

Рідний берег

Спадає цвіт, і стільки літ, Кружляє спогадом цей світ, Весни -пора, дерев-кора, Стежина в парку, дітвора, Вона вела до берегів, Які ти поглядом любив, Ти ж так чекав, на них зростав, Природу слухав-оживав, Які ж для тебе дорогі, Ці рідні серцю береги! Ніколи їх не забувай, Ось ця земля - твій рідний край, Куди б життя не завело, Ти пам'ятай своє єство.
13.05.2013 (куточками душі полинувши рідним берегом)

Коментарі