ЛітератураВірш
очікувана раптовість
А я прийду, я буду Вас чекати.
Покину на узбіччі самоту.
Зустріну Вас і буду дивуватись,
Усе до випадковості зведу.
А протиріччя? З ним тепер прощатимусь,
Воно жило зі мною стільки днів.
Так, я чекала Вас, хоча іще боятимусь,
Бо Ви вже тут, а страх ще не дотлів.
Я не затнусь, згадаю різних класиків,
Не мало говорили вони слів.
Неначе ми ще діти - граєм класики -
Камінчик до десятки долетів






